(28.08.1830р., м. Філеїв, с.Липівка  Рогатинського р-ну   Івано-Франківської області – 01.08.1902р., с. Медин, Підволочиського р-ну) – священик , громадсько-освітній діяч, меценат. Брат С.Качали, Навчався в гімназії у м. Бережани (1839-48рр.), студіював теологію у м. Львів (1848-54рр.). Душпастирював у селах Білоголови і Кабарівці  Зборівського р-ну, від 1882р. – в Медині. Головний фундатор будівництва «Руської бурси» у  м. Тернопіль (1893р.), утримував за свій кошт кількох її вихованців, засновник при Тернопільській філії «Просвіти» «Стипендіальний фонд ім.. А Качали», жертводавець на НТШ та ін. українські інституції. На його кошти у Медині споруджено школу й читальню «Просвіти».

(20.01.1973р., м.Підволочиськ) – релігійний діяч, науковець. Нагрудний хрест із прикрасами (2001р.). Доктор східного канонічного права (2000р.). Закінчив вищу духовну семінарію в м.Івано-Франківськ (1995р., нині теолого-катехитичний духовний інститут), юридичний факультет Івано-Франківського інституту права, економіки та будівництва (2004р.). Від 1996р. студіював теологію у м.Рим (Італія), навчався на факультеті східного канонічного права у Папському східному інституті. Від 1997р. – викладач Івано-Франківської теологічної академії, 1998-2001рр. – її віце-ректор; від грудня 2001р. – ректор Івано-Франківської вищої духовної семінарії. 2000-01рр. читав лекції при Конгрегації Святих у Римі, викладав загальні канонічні норми на філософському факультеті Прикарпатського державного університету (м.Івано-Франківськ). Від травня 2002р. – Промотор Справедливості Івано-Франківської єпархії УГКЦ, викладач Українського католицького університету (м.Львів); від 2003р. – викладач Катехитично-дяківської академії в м.Чортків. Автор низки праць із теології.

(в миру – Вітер Олена Василівна; 11.01.1904р., с.Миклашів, Пустомирівського р-ну Львівської обл..; за ін.даними м.Київ – 15.11.1988р., м.Львів) – релігійна діячка, мати-ігуменя. Закінчила Львівську жіночу гімназію, півтора року навчалась у медичному інституті. Прийняла постриг у монастирі сестер Василіянок (1921р.). Наставниця для новачок, згодом – ігуменя монастиря сестер Студиток у с.Якторів Золочівського р-ну Львівської обл..; від 1939р. до середини 1940р. – ігуменя такого ж монастиря у Львові. Діяльність у «Просвіті», «Рідній школі» та ін. українських товариствах; організаторка у селах Золочівщини бібліотек, дитячих садків і сиротинців, медичних та господарських курсів, хорів, драматичних гуртків. 11 червня 1940р. органи НКВС заарештували Йосифу за співпрацю з ОУН; про перебування в тюрмі у Львові вона згадує у книзі «Я звинувачую» (вид., найімовірніше, німецькою мовою).

(1863р., с. Жеребки Підволочиського р-ну – 27.05.1925р., м.Елізабет, штат Нью-Джерсі, США) – священик, письменник, редактор, громадський діяч. Закінчив українську академічну гімназію (1890р.), студіював теологію у Львові. 1884р. рукопокладений на священика. 1895р. емігрував до США. Редактор газети «Свобода» до 1897р. На прохання українських поселенців виїхав до Канади. Перший український священик у Канаді, заснував там кілька церковних громад (Теребовля, Стюартбурн, Една-Стар). 1899р. повернувся на священику службу до США. Член Духовної ради, яку створили українські священики в Шамокіні 1901р., активний в Українському народному союзі. Автор низки оповідань, статей.