Педагоги, просвітителі (9)
(16.05.1893р., с.Колодіївка, Підволочиського р-ну – 14.09.1964р., с.Баворів Тернопільської р-ну) – педагог, громадський діяч. Закінчив Тернопільську українську та Львівську академічну гімназії (1913р.), університети в м. Львів та Відень (Австрія). Офіцер УГА. Викладав у класичних гімназіях у містах Стрий та Сокаль на Львівщині, Львівському університеті. Дослідник у галузі класичної філології, автор друкованих праць. Вільно володів 7 європейськими мовами. Після початку 2-ї світової війни через репресії більшовицького режиму переїхав у с.Сущин на Теребовлянщині, де проживав брат Володимир. Після війни – учитель у селах Скоморохи, Грабівці й Баворів (усі нині – Тернопільського р-ну); діяльний у громадському житті.
(03.08.1926р., с.Нове Село, Підволочиського р-ну) – педагог, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1985р), професор (2006р.). Член НТШ. Міжнародна літературна премія Воляників–Швабінських (2004р, м. Ньо – Йорк, США). Навчався у Торговій школі м. Збараж (1942-1943рр.), закінчив філологічний факультет Львівського університету (1953р., нині національний університет). Працював учителем у родинному селі. Від 1955р. – у Львівському університеті: викладач, доценти кафедри української літератури. 1991–1993рр. – викладач університету і католицького університету в м. Люблін (Польща). Автор та співавтор близько 200 наукових праць, методичних розвідок, монографій, підручників.
(04.02.1876р., с.Токи Підволочиського р-ну – 18.12.1942р., м.Станіслав (нині Івано-Франківськ) – педагог, історик. Закінчив гімназію у м.Тернопіль (1900р.), Львівський університет (1905р.). 1905-08рр. – викладач історії, географії та української мови в гімназії у м.Тернопіль; 1910-14рр. – в гімназіях міст Збараж, Городенка та Рогатин (обидва – нині Івано-Франківська обл.). 1919р. – професор колегії в м.Кам`янець (нині Камянець-Подільський Хмельницької обл.). 1924-30рр. – вчитель гімназії «Рідна школа» у Тернополі, згодом вчителював у містах Яворів (Львівська обл.) і Станіслав. Автор наукових праць «Судівництво у Великому Литовському Князівстві в кінці 16 ст.» і «Соціальне та економічне положення галицького міщанства в половині 18 ст.»
(1896р., с. Іванівна Підволочиського р-ну – 1954р., Мордовська АРСР, нині Республіка Мордовія, РФ) – педагог, громадський діяч. Закінчив СШ у Тернополі, вищу освіту здобув у м.Львів. Від 1914р. воював у австрійській армії, 1918р. – в УГА. Працював в українському університеті у м. Кам`янець Хмельницької обл. 1930-39рр.- голова товариства «Просвіта» в м. Скалат, Підволочиського р-ну. 1941 – керівник Народного здвигу в Скалаті з приводу відновлення Української держави. Від 1945р. – в’язень однієї із мордовських тюрем, де й помер.
(з дому – Конопацька; 28.05.1946р., с.Рожиськ Підволочиського р-ну) – громадська діячка, мовознавець, педагог. Кандидат філологічних наук. Член Наукового товариства ім. Т.Шевченка (1996р.). Депутат обласної ради 4 скликання (від 2002р.). Закінчила філологічний факультет Чернівецького університету (1969р.). Учителювала у Тернопільському р-ні. Від 1983р. – асистент, ст. викладач, доцент у Тернопільському педагогічному інституті. Спів організатор Товариства української мови ім. Шевченка (1988р.), голова крайової організації Союзу українок (1990-91рр.). Від 1993р. – викладач Тернопільської вищої духовної семінарії ім.Й.Сліпого. Автор понад 60 наукових праць із проблем викладання української мови та посібника для ВНЗ «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», передмов до роману О.Кобилянської «Апостол черні» (1994р.), духовної повісті невідомого автора «Геройська любов» (1999р.), наукової розвідки о. П.Глібчука «Патріарх Йосиф Сліпий: через терня випробувань до зірок небесної слави» (2002р.), статей про творчість М. Вінграновського, І.Драча, М.Рильського, І.Франка, М.Шашкевича та ін. письменників.
(19.04.1947р., с.Колодіївка Підволочиського р-ну) – педагог, фольклорист, народознавець, режисер, сценарист. Відмінник освіти України (1997р.). Закінчив філологічний факультет педагогічного інституту в м.Кам`янець-Подільський Хмельницької обл..(1986р.), Вищу профспілкову школу культури у м. Ленінград, РФ (1979р.). Вчителював, працював у Тернополі вихователем, директором БК «Текстильник» Тернопільського бавовняного комбінату (1968-79рр.), зав. відділу народної творчості Науково-методичного центру обласного управління культури (1979-86рр.), директором Будинку художньої і технічної творчості обласного управління професійно-технічної освіти (1986-94рр.). Від 1994р. – заступник директора Науково-методичного центру професійної освіти управліня освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації. Лауреат Всесоюзних та Всеукраїнських конкурсів режисерів масових свят і видовищ. Автор посібників «Читанка з народознавства» (1991р.), «Українська міфологія» (1994р.), збірника пісень «Сповідь серця», краєзнавчого нарису «Історія с. Колодіївка Підволочиського району» (2004р.). Упорядник збірки «Христос рождається! Славіте його! (різдв. Вистави; 1990р.), «Легенди Тернопільщини», «Ой у лузі червона калина» (антологія стрілецьких пісень;), «Галицькі колядки і щедрівки (1991р.). Понад 60 пісень, що зібрав Крищук , вміщені у «Літописі УПА»(т.25). Зібрав понад 1000 легенд, переказів, народних оповідань, пісень, описів народних свят, обрядів та звичаїв Тернопільщини. Автор публікацій у журналах «Народна творчість і етнографія», «Українська культура», газеті «Русалка Дністрова».
(17.07.1949р., с.Новосілка Підволочиського р-ну) – вчитель-економіст, педагог. Кандидат економічних наук, професор. Заслужений працівник освіти України (1999р.). Академік Української академії економічної кібернетики (1999р.). Член президії науково-методичної комісії з економічної освіти Міністерства освіти і науки України (від 1994р.). Член, голова Тернопільського регіонального відділення фахової ради з напрямку «Економіка і підприємництво». Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут (1972р., нині ТАНГ). Працював у народному господарстві Тернопільської області, стажувався за кордоном. Від 1975р. – в ТАНГ: асистент, старший викладач, заступник декана, декан, проректор, перший проректор. Досліджує проблеми вдосконалення бухгалтерського обліку, аналізу й контролю, брав участь у розробці галузевих стандартів вищої освіти, освітньо-професійних програм ступеневої підготовки фахівців, нормативних документів із впровадження ступеневої освіти. Автор більше 90 наукових статей, монографій, підручників і посібників.
(Winniczuk Lidia; вересень 1905, смт.Підволочиськ) – польський педагог – письменниця. Професор класичної філології Варшавського університету. Автор підручника латинської мови, книги мемуарів «Над Збручем, Стриєм, Віслою (1905-1927)».
Зиновій Береза (уже відійшов у вічність) – патріот за переконанням, вчитель за професією, який прагнув донести правду історії до сучасних і майбутніх поколінь.
Його син – Богдан Береза – член Національної спілки журналістів, педагог-філолог з класичним пієтетом до маєстату слова, який вчиться у Івана Франка дослухатися до «голосу духа» й у праці «крок за кроком» іти до вершини.
Це родина яка прагнула іскру патріотизму, любові до рідної землі, до улюбленої справи передати не тільки своїм учням, а й усім краянам, тому, майже в усі бібліотеки нашого району вони подарували свої книги це:
Береза, З. Щаснівка: історія як доля / З.Береза, - Т.: Джура, 2008.
Береза, Б. Маєстат слова / Б.Береза. – Т.: Джура, 2011.
Береза, Б. Враження: Двадцять сім бесід про українську книгу. – Т.: Джура, 2013.
У книзі Зиновія Берези «Щаснівка» (за словами кандидата історичних наук, професора М.Ханаса)