Yuzva(у заміжжі – Яськів; 29.05.1955р., с.Супранівка Підволочиського р-ну ) – педагог, письменниця. Член Національна спілка письменників України (2003р.). Вчитель- методист вищої категорії (2002р.).

Народилася у с. Супранівка Підволочиського району Тернопільської області. Навчалася у Підволочиській, Оріховецькій та Качанівській загальноосвітніх школах Підволочиського району. Закінчила філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту (1976р., нині - університет).

Працювала вчителем української мови та літератури в селищі Мирне Мелітопольського району Запорізької області. Через 2 роки повернулася на Тернопільщину, вчителювала у різних селах Підволочиського району та Підволочиській середній школі, Підволочиській гімназії ім. Івана Франка.

Зараз вчитель-методист вищої категорії Підволочиської гімназії ім. І. Франка. Друкується в обласній та всеукраїнській пресі. Нагороджена грамотою НСПУ (2010р.).

Авторка збірок: "Краплини на аркушах літа" (1994р.), "Паростки на долонях" (1996р.), "Солодкі тернини" (1997р.), "Календар настрою" (1999р.), "Не поле перейти" (2001р.), "Теплинка" (2002р.), "Листи без конвертів" (2006р.), "Дозріле літо" (2010р.), повісті-білінгви «Тече вода…» українською та англійською мовами (2016р.)

Редактор-упорядник випусків антології поезії Підволочищини «Збручанське літо» (2005р., 2012р.), упорядник методичних посібників «Навчальні перекази для учнів 5 класу», «Навчальні перекази для учнів 6 класу» (обидва — 2003р.), «Творчі роботи учнів з українськоі літератури та мови» (2007р.), збірників «Сценаріі свят. Відкриті уроки з української мови та літератури» (2008р.), «Українська мова ЗНО. Тестові завдання», «Українська мова і література. 80 творчих робіт» (2010р.)

 

(10.06.1811р., с.Гнилиці, нині Підволочиського р-ну – 02.11.1870р., с. Вікно, нині Гусятинського р-ну)- письменник – мораліст, філософ, правник, громадський діяч. Батько В.Федоровича, дід Д.Віконської. Доктор права (1840р.). Дитинство та юність минули в с.Жеребки (нині Підволочиського р-ну). Навчався в гімназіях у містах Тернопіль (1823 - 1829рр.) і Львів (1829 - 1830рр.), у Львівському та Віденському (Австрія) університетах. Учасник Польського повстання 1830 – 1831рр.. Від 1840р. – власник маєтку в с.Білинівка (нині Гусятинського р-ну). За причетність до польського конспіративного руху ув’язнений 1846р. в Тернополі. Від 1848р. проживав у маєтку в с. Вікно, займався господарськими справами (мав маєтки в Скалатському і Збаразькому повітах), започаткував колекцію рукописів, книг, старожитностей, мистецьких цінностей; подорожував країнами Західної Європи. Серпень – листопад 1848р. – посол австрійського парламенту. Ініціатор створення у Тернопільському окрузі агрономічних, кредитних і благодійних товариств, жертводавець на громадські потреби. 1859р. – член Державного комітету з підготовки закону про самоуправління Галичини, розробив власний проект цього документа (уряд не прийняв). 1850-і роки займався переважно філософсько-літературною працею, написав твори українською мовою, зокрема вірш «Помарніла наша доля», що став популярною піснею (муз. А.Вахнянина), працював над філософською книгою «Організм соціальний» (рукопис втрачено). Залишив 9 книжних щоденників, понад 10 тис. рукописних сторінок філософії та соціологічних нотаток (колекція й архів загинули 1917р.). Частина творчої спадщини опублікована в книзі «Афоризми Яна Федоровича» (1873р.; польською мовою), «Афоризми» (1882р.), «Думи Івана Андрійовича Федоровича» (М., 1884р.; російською мовою; видана заходами сина), «Федорович Іван. Листи» (1913р.; польською мовою). І.Франко упорядкував сімейний архів Федоровичів, присвятив нарис «Життя Івана Федоровича і його часи».

(3.03.1876р.; смт.Підволочиськ – 8.02.1900р.; м.Львів) - літератор, журналіст, критик, перекладач.

(13.05.1890р., с.Теклівка, нині Підволочиського р-ну – 15.02.1911р., м.Львів) – поет, перекладач, фольклорист. Закінчив українську гімназію у м. Тернопіль (1909р.). Студіював історію української літератури на філософському факультеті Львівського університету. Редактор журналу «Перший промінь», що 1905 – 1907рр. видавали гімназисти в Тернополі; автор статей і поезій у журналі «Праця», «Ідея» (1905 - 1906рр.). Перекладав поезії Й.-В. Гете, Ф.Шіллера; з фінансовою підтримкою Наукового товариства ім. Т.Шевченка зібрав і впорядкував близько 1 тис. народних пісень; окремі з них використав І.Франко у статі «Пісні про комара». Польська влада переслідувала за участь у акціях на підтримку українського університету у Львові. Загинув трагічно.

(03.03.1948р., с.Немиринці, нині Городницького р-ну Хмельницької обл.) – журналіст, публіцист, літератор. Дружина К.Сікорського. Член Національної спілки журналістів України (1975р.). Заслужений журналіст України (1998р.). Медалі «2000-річчя Різдва Христового», Всеукраїнського товариства «Просвіта» «Будівничий України» (2006р.), відзнака Тернопільської міської ради 2-го ступеня (2002р.). Обласна журналістська премія ім.М.Костенка (1996р.), лауреат всеукраїнського конкурсу «Журналіст року» (1999р.). «Людина року м. Тернопіль» (2002р.), «Галицький лицар» у номінації «Політичний діяч року» (2004р.). Закінчила Київський університет (1972р., нині національного університету). Працювала у редакції збаразької районної газети «Колгоспне життя» (1968 - 1973рр.): літпрацівник, завідувач відділу, заступник редактора. Від 1973р. донині – в редакції обласної газети «Вільне життя» (м. Тернопіль): власкор, завідувач відділу, оглядач, заступник редактора. Член правління міської організації «Просвіта». Співавтор книг «Про себе, про друзів, про час» (1999р.), «З піснею на устах» (1999р.), «А було це так …» (2001р.), «Два пера – одна любов» (2007р.), регіональної збірки «Тернопілля». Редакційний – упорядник книги Ю.Красевича «Свічка в грудях: Статті в пресі. Відгуки. Листування» (1997р.) та «Від ОУН, УПА до святого престолу: Документальна повість. Публіцистика. Листування» (2001р.). Автор публікацій на суспільно-політичні, культурні, духовні теми, інтерв’ю з політиками, діячами культури, представниками української діаспори.

(25.06.1881р., с.Скорики, нині Підволочиського р-ну – 1914р., місце смерті невідоме) – перекладач, видавець, освітній діяч. Закінчив гімназію в м. Тернопіль, філологічний відділ філософського факультету Львівського університету. Жив і працював у м. Львів. переклав та опублікував у газеті «Діло» 1-й том роману Б.Пруса «Фараон», у Русько-українській видавничій спілці – роман Ф.Купера «Звіробійник», праці Ж.Масперо «Старинна історія східних народів», І.Гена «Нариси із старинного світу» (всі - 1905р.) та ін. 1909р. заснував і очолив видавництво «Універсальна бібліотека», де друкувалися твори світових класиків. Підтримував дружні стосунки з І.Франком; 1898р. – учасник його передвиборчої кампанії на Збаражчині. На початку 1-ї світової війни в серпні 1914р. виїхав до Австрії; в дорозі пропав безвісти.

Palii

(псевдонім – Микола Гурко; 07.12.1911р., с.Богданівка, нині Підволочиського р-ну - 23.07. 1994р., Білойт, Вісконсин, США) – вчений, письменник, перекладач. Доктор медицини (1940р.), доктор філософії (1968р.), професор.

Народився у с. Богданівка в сім'ї о. Івана та Анни (Шкільник). Початкову освіту отримав у рідному селі, а потім закінчив гімназію в Тернополі та Малу духовну семінарію у Львові. Навчався у Римі (Італія) – на філософському, згодом на медичному факультетах університету.  Студії продовжив в університетах у містах Огайо (США), Сальтільйо (Мексика), Сан-Хосе (Коста-Рика), Манагуа (Нікарагуа), навчання закінчив у Мексиканському національному автономному університеті (1968р.). Працював професором в Огайському університеті (1943 - 1950рр.), Білойтському коледжі в штаті Вісконсін, де був головою Східноєвропейського інституту.

Залишив багату літературно-творчу спадщину. Писав українською, англійською та іспанською мовами. Перші спроби друкованого слова М. Палія побачили світ в 1925 році у галицьких часописах, коли в молодіжному журналі «Наш приятель» надрукували його вірш «Україні». Частіше починають появлятися його твори в 30-х роках.

Микола Палій надрукував 65 своїх або перекладених фейлетонів. Як фейлетоніст, він постійно виступає в українському католицькому журналі «Мітла». Був прекрасним публіцистом і перекладачем, багато писав на різні теми (всього 166 творів). Серед численних праць: «Польська література після війни», «Характер польської повоєнної літератури».

У 1971 році газета «Український голос», що виходила у Вінніпезі, писала: «...Як науковець, М. Палій проявив себе в різних наукових працях. Він написав брошуру «Молода Італія» (1937 р.), розвідку «Про село Богданівна» (1932р.). Не обминув і чарівного українського фольклору. Йому належать праці «Великодні звичаї в сучасному селі» (часопис «Мета», 1932р.), «Горільництво в Тернопільському повіті» («Відродження», 1932р.), чудовий літературний твір про італійського поета д’Ануціо, який було поміщено в журналі «Дзвони». 

Як талановитий публіцист, пише на різні теми. Ось окремі з його праць: «Фашистівська молодь». «Польська література після війни», «Мексика сьогодні».

Знаючи прекрасно іспанську мову, він багато перекладав, зокрема твір «Життя Лазарка з Термесу» (цікаве оповідання про життя іспанських жебраків).

Він переклав також п’єсу Мануеля Тамайо «Нова драма», оповідання Рікарда Пальма також «Лінивство і розсудок», «Скорпіон ченця Гомера»; Карма Ліра «Золота дівка»; Альберта Гільєна «Мрія ткача» та багато інших творів іспанських письменників.

Побачили світ і оригінальні твори Миколи Палія: “Надійні дні: повісті з життя” (1949 р.), “Поезії” (1970 р.), “Сентиментальна Україна” (1974 р.), “Марі, Марі” (1975 р.).

Він автор повістей «Дудьо і я» (1980р.), «Весноосінь» (1991р).

(псевдонім – Іван Окаянний; 31.01.1920р., с.Токи, нині Підволочиського р-ну – 28.11.2002р., там само) – літератор, громадський діяч. Від 1944р. – член ОУН, того ж року заарештований органами НКДБ; засуджений на 20 років. 1956р. після амністії повернувся в родинне село, однак під тиском КДБ виїхав у м.Воркута (нині РФ), 1968р. переїхав у с.Моринці Звенигородського р-ну Черкаської обл. Автор збірки поезій «Чорний регіт над скелетними широтами» (2002р.), книги «Кривава боротьба за волю» (2003р., обидві - Тернопіль). 

(09.05.1952р., с.Шельпаки Підволочиського р-ну) – письменниця, журналістка. Член Національної  спілки журналістів України (1983р.), національної спілки письменників України (1995р.). Закінчила факультет журналістики Львівського університету (1980р., нині національний університет). Працювала робітницею на підприємствах м.Львів, кореспондентом Яворівської районної газети (Львівська обл.) та львівської молодіжної газети «Ленінська молодь», газети «Львівський залізничник». 1994-99рр. – заступник редактора газети «Літературний Львів». Від 1999р. – керівник прес-центру Асоціації роботодавців Львівської області, головний редактор журналу «Річ» (економіка і культура). 2001-02рр. – співпрацює з редактором газети «Поступ» (м.Львів). Автор збірок поезій «Біле місто» (1991р.), «Танці на льоду» (1996р.), «Істина срібноти» (1998р.), книга прози «Спокуса вічністю» (1997р., 1998р., 1999р.), літературних портретів «За нас у Львові: Міфи і міти» (2001р.), книги «Рід: Українські хроніки» (2002р., 2003р.), нарисів про героїв національно-визвольного руху. Твори опубліковані в місцевих та всеукраїнських газетах, журналі «Дзвін».

(7.10.1937р., смт.Підволочиськ – 17.10.1997р., м.Хайфа, Ізраїль) – поет, перекладач. Автор відомої пісні «Сиреневий туман», написаної у смт.Підволочиську при від`їзді на Землю Обітовану у 1961р.

Випадкова стаття

  • Куцярський Євген Антонович
    (18.02.1932р., с.Новосілка, Підволочиського р-ну – 13.07.1987р., с.Кут Густинського р-ну) – художник, майстер художньої кераміки.   Закінчив Теребовлянський технікум підготовки …
    29/04/2011 - 09:квіт.
  • Гудима Арсен-Ярослав Миколайович
    (06.06.1934р., с. Нове Село, Підволочиського р-ну) – філософ, релігієзнавець, педагог. Кандидат філософських наук, професор. Медаль ім. А. Річинського…
    23/06/2011 - 08:черв.

Контакти

  • homeПідволочиська ЦБС
  • phone(03543) 2-10-38, 2-25-41
  • mailbiblioteka_pidvol@ukr.net
  • map вул. Шевченка, 7, м. Підволочиськ
  •           Тернопільська область, Україна 47800

Пошук