Від 1848р. проживав у маєтку в с. Вікно, займався господарськими справами (мав маєтки в Скалатському і Збаразькому повітах), започаткував колекцію рукописів, книг, старожитностей, мистецьких цінностей; подорожував країнами Західної Європи. Серпень – листопад 1848р. – посол австрійського парламенту. Ініціатор створення у Тернопільському окрузі агрономічних, кредитних і благодійних товариств, жертводавець на громадські потреби. 1859р. – член Державного комітету з підготовки закону про самоуправління Галичини, розробив власний проект цього документа (уряд не прийняв). 1850-і роки займався переважно філософсько-літературною працею, написав твори українською мовою, зокрема вірш «Помарніла наша доля», що став популярною піснею (муз. А.Вахнянина), працював над філософською книгою «Організм соціальний» (рукопис втрачено). Залишив 9 книжних щоденників, понад 10 тис. рукописних сторінок філософії та соціологічних нотаток (колекція й архів загинули 1917р.). Частина творчої спадщини опублікована в книзі «Афоризми Яна Федоровича» (1873р.; польською мовою), «Афоризми» (1882р.), «Думи Івана Андрійовича Федоровича» (М., 1884р.; російською мовою; видана заходами сина), «Федорович Іван. Листи» (1913р.; польською мовою). І.Франко упорядкував сімейний архів Федоровичів, присвятив нарис «Життя Івана Федоровича і його часи».
Федорович Іван Андрійович
(10.06.1811р., с.Гнилиці, нині Підволочиського р-ну – 02.11.1870р., с. Вікно, нині Гусятинського р-ну)- письменник – мораліст, філософ, правник, громадський діяч.
Доктор права (1840р.). Дитинство та юність минули в с.Жеребки (нині Підволочиського р-ну). Навчався в гімназіях у містах Тернопіль (1823 - 1829рр.) і Львів (1829 - 1830рр.), у Львівському та Віденському (Австрія) університетах. Учасник Польського повстання 1830 – 1831рр.. Від 1840р. – власник маєтку в с.Білинівка (нині Гусятинського р-ну). За причетність до польського конспіративного руху ув’язнений 1846р. в Тернополі.