Колись давно вздовж Медоборів ятрився Чорний шлях. І називався він так, бо гнали ним татари нарід у неволю.
У затишній долині коло Леськової Скали зробили вороги великий паркан з дерев'яних брусів і заганяли туди на ніч ясир. А називалося те місце забором.
Довгі роки той перегінний татарський стан служив ворогам і проклятий був у народі. Муляв всіх, як кістка в горлі.
Аж одного разу вночі налетіли козаки, вирізали охоронців і визволили всіх полонених. А щоб і сліду ворожого не стало, звеліли людям розібрати той забор і спалити. Більше татари тут зупинок своїх не робили.
Понині долину, що тягнеться з Колодіївки на Полупанівку, називають Заборівщиною.
/Записав 1978 р. М. КРИЩУК у с. Колодіївка Підволочиського р-ну від П. ЛЯХОВИЧА, 50 р./
// Неопалима купина : легенди та перекази землі тернопільської . - Тернопіль : Джура, 2007