Як Франко шандарів обдурив - (с. Заднишівка (нині — в складі м. Підволочиськ))

А діялось то таки того року, коли наш письменник і оборонець Іван Франко прибув у село Заднишківку на передвиборне віче. Його тут вельми виглядали. Хотіли почути від нього про оту гірку правду хлопську, що поневірялась у цісарята панів вельможних за тої небіжки Австрії. Кортіло знати, чи ще довго правда буде насподі, а неправда буде ходити верхом по людських головах. Бо ж тих кривд було ого-го. І від пана цісаря, і екзекуторіві (1), і шандалів (2). Не зібрав би їх, правду кажу, і в сто мішків. Бо як тоді казали: біда біду перебуде, одна мине — десять буде.

Отож приїхав Франко на возі під наше село. Попросив зупинити конята, зліз та й каже: "До народу треба йти тільки пішком". На краю села на Франка вже чекали. Попросили його зайти до господи, щоб трохи пообідати. Тільки присів наш письменник до стола і взяв до рук пива свіжого, щоб спинити спрагу з дороги. Тут хтось дав знати, що прибули шандарі в село і чей же схочуть затримати Франка, бо таке, знаєте, вже траплялося.

Франко встав і попросив селян йти з ним. Вийшли на дорогу села. Франко йшов у гурті. Всі селяни тримали перед собою склянку з пивом і відміряли кроками дорогу. Під склепом (3) стояли шандарі, що таки мали затримати Франка, якось принизити його, залякати виборців. Вони здивовано дивилися на гурт з пивом і не посміли приступити. Ніж шандарі здумали, що діяти, натовп пройшов, ніби не помітив стражів цісарських. Звернув Франко з селянами у вуличку, а там, на щастя, на однім подвір'ї були коні при возі. Посадили Франка на віз — та й гайда поза городи, через горби в друге село, що й слід пропав. Кажуть, що Франко встиг сказати селянам дещо, коли то йшов з ними, яких законів триматись на виборах...

- Дякую вам за добре пиво, - сказав з усміхом Франко на прощання, - воно врятувало мене від шандарської опіки.

Селяни, щоб насміятись над шандарами, прийшли з пивом під склеп, та й лупили очима на шандарів. То вже того сміху було по всім селі...

- Ой, бігме, мудрий той наш Франко, що не кажіть. А чули-сте, як він пивом шандарів обдурив?

Ще досі в селі часом сміються при нагоді.

- Дивись, щоб не ошукався, як шандар з пивом...

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.

1. Судові урядовці.

2. Жандарми.

3. Буфет.

----------------------------

 

Записав 1980 р. П. МЕДВЕДИК у с. Заднишівка Підволочиського р-ну від Т. КРИЧИШИНА, 78 р.

 

(«Неопалима купина. Легенди та перекази Землі Тернопільської», Тернопіль: «Джура», 2007.)

Останнє редагування Середа, 12 жовтня 2016 19:57

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Випадкова стаття

  • Стадницька Людмила Михайлівна
    (13.01.1951р., смт Підволочиськ) – лікар, громадська діячка. Заслужений лікар України (2004р). Депутат Тернопільської обласної ради (2002-2006рр.). Закінчила Тернопільський…
    25/06/2011 - 07:черв.
  • Степанюк Алла Василівна
    (з дому – Богайчук, 04.12.1956р., м.Скалат Підволочиського  р-ну) – вчений у галузі педагогіки. Доктор педагогічних наук, професор. Закінчила…
    23/06/2011 - 05:черв.

Контакти

  • homeПідволочиська ЦБС
  • phone(03543) 2-10-38, 2-25-41
  • mailbiblioteka_pidvol@ukr.net
  • map вул. Шевченка, 7, м. Підволочиськ
  •           Тернопільська область, Україна 47800

Пошук