Панталаха - (м. Скалат)

  • Вівторок, 07 травня 2013
  • 2956 разів

Ще десь у вісімнадцятому віці жив у місті Скалаті молодий коваль. Ніхто не знав, якого він роду і звідки прийшов. Але мав якісь грошенята і збудував собі кузню неподалік від ринку. Кузня була маленька, а коваль великий на зріст і мав велику силу. Повідають, що в якийсь ярмарковий день завели хлопці на людях бійку. То той коваль п'ятьох чи шістьох повикидав на крамарські ятки. Ті мусили просити, щоб поскидав їх, бо не могли самі дати ради.

Коваль робив людям завіси і ретяжі до дверей, ладив замки, робив ключі і з того жив. Але скалатським крамарам то було не до душі, що якийсь зайда перебив їм ґешефті. Чого перебив? Бо продавав він свій товар за таку ціну, яку давали люди. А як приходив хто з багачів, то відмовлявся або загинав високу ціну. Жив бідно, сім'ї не заводив, жартував над крамарями, а ті за те, назвали його Панталахою.

А він тих

крамарів охрестив кожного так, що весь народ реготав, бо вмів влучно розповідати про них всякі сміховинки.

—       З панами треба, як з вовками, — не раз говорив Панталаха і слово його
не розходилось з ділом.

Пани на нього поліцію, соцьких, а він на них — хитрість. То замок зробить такий, що як зачине крамницю, то вже не відчине, то завіс зробить з -   свистуниками.  Ото  було  сміху!  Відчиняєш двері — свистить,  зачиняє — пищить. І ніяка вазеліна не поможе.

Але знайшли таки недруги-багатії причину, щоб розправитися з ковалем, що заважав їм, як сіль в оці. За якусь мізерну провину чи борг конфіскували кузню. І ще, думаєте, каявся хлопака? А дулі з маком!

За якийсь час диво сталося в Скалаті. Встали в неділю раненько люди і на ринок, а всенька площа блищить грішми. Люди — збирати, крамарі — в крик. Рабунок!

Що сталося? Всі крамнички повідчиняні, товар на місці, а дрібні гроші хтось порозкидав по вулиці. Що там робилося, один Бог знає. Та Це Панталаха. Знають всі, що то, напевно, його робота, але за руку ніхто не злапав.

Але взяли-таки коваля в кайдани і посадили на вежу у Скалатськім замку. Сидів десь з тиждень, а добитися нічого не можуть. Він сміється.

—       А мені що, панове, годуйте, а я відпочину! 

Кажуть, що тоді його таки побили, і то добре, бо втік з міста і довгий час не показувався. А пізніше зібрав пару таких самих, як він, хлопців і промишляв в Теребовлі, Хоросткові, Гримайлові, Копичинцях, Струсові. Обчистять якийсь склеп, і деякий час їх нема. Повідають, що одного разу навіть банк в Копичинцях обікрали так, що гроші всі забрали, а ні одного замка не зламали. На ранок все було зачинене, як має бути. І знов поліція ні се, ні те. Коваля знов посадили до буцегарні2, хоч свідків і не було. А за якийсь місяць — знов Панталаха гуляв по Скалаті і сміявся з панів.

Повідали люди, що в Новосілці і Городниці згоріли хати в бідних людей. Плач, лемент, жити нема де, діти дрібні. Аж тут приходить поштар і приносить папір. А в нім написано: такому і такому чоловікові треба отримати в банку стільки-то сотень крон на зводини нової хати. Від кого і від чого гроші — ніхто не знав, а всі здогадувалися — від Панталахи.

А скільком людям помогли ті хлопці ковалеві, оті подільські опришки, як був падіж худоби або ще яка біда... Гой-гой... Хоч казали пани, що Панталаха — нездаль, а той коваль був добрим чоловіком, брав у багатих, а віддавав бідним.

Останнє редагування Субота, 02 січня 2021 11:51

Випадкова стаття

  • Журавель Григорій Павлович
    (17.07.1949р., с.Новосілка Підволочиського р-ну) – вчитель-економіст, педагог. Кандидат економічних наук, професор. Заслужений працівник освіти України (1999р.). Академік Української…
    23/06/2011 - 05:черв.
  • Кучмак Іван
     17.04.1899р. с. Заднишівка (нині у складі смт Підволочиськ Тернопільської обл.) - 12.05.1977р. м. Гемпстед, (штат Нью-Йорк, США) –…
    09/06/2019 - 19:черв. Read more >>

Контакти

  • homeПідволочиська Центральна Бібліотека
  • phone(03543) 2-10-38, 2-25-41
  • mailbiblioteka_pidvol@ukr.net
  • map вул. Шевченка, 7, м. Підволочиськ
  •          Тернопільська область, Україна 47800

Пошук