Зелена Криниця - (с. Щаснівка)

З болотистих сіножатей, званих збручами, із безодні Зелена Криниця, що на околиці Щаснівки, виплила річка Збруч.

...Ой багато дива, а то й горя бачила на довгім віку Зелена Криниця. Бо ж проходили біля неї і болючі людям стежки Чорного татарського шляху. Скільки не кривдили, не толочили криницю ворожі навали, а вона разом з людьми оживала і заквітчувалася ярою Зеленню.

Збили кіньми Зелену Криницю ватаги хана Батия. І загнівалася вона на злих вороженьків. Коли ж із спалених сіл Волині поверталася та дика орда, то зупинилася знову коло тої Безодні. Висохла вона, віддала воду рідній землиці, ледь сльозила у своїм горі.

- Не дам ворогові води, - прошептала квітам безодня. Розлючений хан кричав на все горло:

- Засипати криницю землею, затоптати кіньми, щоб і сліду не стало.

Застогнала гіркими сльозами Зелена Криниця, охололо її водяне серце, звузилися жили збручові. Пішли орди, звідки прийшли. Зазеленіли весною трави збручані. Стала поволі оживати безодня.

Якось прибув у ті околиці князь Данило Галицький з військом своїм. Звелів він розкопати безодню, очистити від ординських збитків. Підійшов до Данила старенький дідо і сказав:

- Дякуємо, ясний князю, що відродив Зелену Криницю. Вона освіжить наш край. Як не можна спинити воду у безодні, так не можна знищити народу.

- Добре кажеш, діду, - сказав Данило.

І князь Данило витягнув з кишені шість жолудів — два з Галича, два з Волині і два від Дніпра — і сказав він посадити біля безодні дуби на пам'ять подвигів його війська над ханськими нападниками і во славу рідної Землі. А під дубом закопав залізну скриню з грамотою. На ній золотими буквами записане право на приналежність ти - Земель народові нашому од віків минулих і до вічності.

Підходили люди до Данила, а він напував усіх водою із Зеленої Криниці. Потім сказав:

- Пам'ятайте, тільки воєдино, міцною дружбою ми зможемо відстояти себе від нападів ворогів. Такий вам заповіт наш на многая і благая літа...

...Грізною силою йшли визвольні полки Максима Кривоноса. Наступали на п'яти польській шляхті. Тікали пани і в безодні Зеленої Криниці потопили зброю та коштовності. Приїхав Хмельницький з Богуном. Очистили козаки криницю. Смакували воду. І сказав Хмельницький викопати залізну скриню князя Данила, по клав ще у неї Козацькі універсали, в яких записано, що навіки ця земля як спадок предків належить українському народові. І лежить та скриня у землі з грамотами Данила та універсалами Хмельницького.

 

--------------------------------------

 

Записали    1961    р.    Є.   ГАСАЙ   та   П.    МЕДВЕДИК   у   селі   Токи Підволочиського р-ну від П. КОРНИЦЬКОГО, 55 р.

 

(«Неопалима купина. Легенди та перекази Землі Тернопільської», Тернопіль: «Джура», 2007.)

Останнє редагування Середа, 12 жовтня 2016 19:57

1 коментар

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Випадкова стаття

  • Станґенберґ Мар`ян
    (Stangenberg Marian; 12.03.1910р., смт.Підволочиськ – 24.03.1986р., м.Вроцлав, Польща) – польський вчений. Закінчив сільськогосподарський інститут у м.Варшава (Польща); докторат…
    25/06/2011 - 18:черв.
  • Купецький Василь Володимирович
    (25.01.1942р., м. Скалат Підволочиського р-ну Тернопільської обл. – 15.05.2009р., м. Тернопіль) – живописець, скульптор. Член Національної спілки художників…
    29/04/2011 - 09:квіт. Read more >>

Контакти

  • homeПідволочиська ЦБС
  • phone(03543) 2-10-38, 2-25-41
  • mailbiblioteka_pidvol@ukr.net
  • map вул. Шевченка, 7, м. Підволочиськ
  •           Тернопільська область, Україна 47800

Пошук