(справжнє – Курбас; 28.10.1862р., с.Куропатники, нині Бережанського р-ну – 10.09.1908р., с.Старий Скалат, нині Підволочиського р-ну) – актор, режисер, співак (тенор). Чоловік В.Яновичевої, батько Леся. Навчався у Бережанській гімназії, як соліст – учасник концертів; листувався з І.Франком (схвально відгуковується про мистецтво Яновича). На початку останнього класу залишив гімназію і перебрався до м.Львів, де розпочав театральну діяльність під сценічним псевдонімом Янович. 1884 – 1898рр. – актор, після стажування у М.Кропивницького – режисер (від 1891р.), від 1893р. – головний режисер театру товариства «Руська бесіда», працював під керівництвом І.Біберовича та І.Гриневецького; 1898р. із К.Підвисоцьким керував трупою (І.Рубчак, К.Рубчакова, М.Слободівна-Крушельницька, В.Юрчак та ін.); 1898 – 1899рр. – у Літературному театрі в м.Кам’янець-Подільський (нині Хмельницька обл.). драматичні ролі: Михайло («Украдене щастя» І.Франка), Василь («Лимерівна» Панаса мирного), Гнат («Безталанна» І.Карпенка-Карого) та ін.; оперні партії: Петро, Вакула («Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч» М.Лисенка), Андрій («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського) й ін.; режисер вистав: «Не судилося» М.Старицького (1891р.), «Учитель» І.Франка (1894р.), «Одруження» М.Гоголя (1895р.) та ін. Гастролював на Тернопільщині, зокрема 1887р. – в містах Бучач, Монастириська, Тернопіль, Чортків, містечку Товсте (нині смт Зальщицького р-ну); 1896р. – в містах Борщів, Заліщики, Теребовля, Тернопіль, Чортків, містечку (нині смт) Гусятин. 1900р. через хворобу змушений залишити сцену, від 1902р. – у Старому Скалаті. На будинку Леся Курбаса меморіальний музею-садиби встановлено меморіальну таблицю.