Василю Стефанику - 155

Цікаве про Стефаника:
- народився в заможній селянській сім’ї;
- батько не шкодував грошей на його освіту;
- в старших класах, був виключений з гімназії в м. Коломия, за участь у таємному учнівському товаристві;
- продовжував навчання у гімназії м. Дрогобича. Там став членом таємного гуртка молоді;
- вступає на медичний факультет Краківського університету, Тут у нього пробуджується інтерес до літературної творчості. Тож залишає університет;
- пише новели, які перекладаються німецькою, російською та італійською мовами;
- дружив з багатьма відомими українськими письменниками;
- одружився і з дружиною та трьома дітьми переїхав до рідного села;
- дружина Ольга передчасно померла., Василь Стефаник залишився вдівцем у 43 роки та самотужки виховував трьох неповнолітніх синів — Семена, Юрія та Кирила. Він більше не одружувався і присвятив себе дітям;
- був депутатом австрійського парламенту;
- за фальшивим доносом був заарештований, проте завдяки клопотанням письменника Марка Черемшини його невдовзі звільнили;
- Стефаник гаряче вітав утворення Української Народної Республіки;
- у січні 1919р. очолював урядову делегацію ЗУНР до Києва у зв'язку з проголошенням універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР;
- відмовився від персональної пенсії від радянського уряду, коли довідався про штучно створений голод 1933 року і переслідування української інтелігенції в УРСР;
- митрополит Андрей Шептицький призначив письменнику пенсію від Української Греко-Католицької Церкви. Стефаник попросив видати призначену йому суму дрібними грошима, вийшов на майдан і роздав їх жебракам з проханням помолитися за померлих від голоду українців;
- останній рік життя Василь Стефаник тяжко хворів. Помер 7 грудня 1936 року. Похований у рідному селі Русів.