Напевно, не було жодної важливої ділянки суспільного життя, у якій би митрополит не брав активної участі. Владика опікувався сиротинцями, притулками, дитячими садками, підтримував молодих українських митців, надаючи їм стипендії для здобуття освіти у найкращих навчальних закладах Європи. На кошти митрополита було придбано будівлю, де розмістилася художня школа відомого митця Олекси Новаківського. У 1905 році він заснував Український національний музей, придбавши для нього окреме приміщення. Завдяки піклуванню Шептицького в музеї зібрано одну з найбільших у Європі збірок іконопису. Він особисто подарував музеєві майже 10 тисяч предметів з приватного зібрання й утримував його на особисті кошти. Велику увагу приділяв митрополит і патріотичному вихованню української молоді. Він був одним із засновників української скаутської організації «Пласт» і все життя підтримував її, передавши на потреби пластунів частину своїх земель для таборів, підтримував молодіжні організації «Сокіл», «Січ», щедро помагав товариствам «Просвіта», українській шкільній організації «Рідна Школа» та іншим товариствам, які займалися вихованням підростаючого покоління. Шептицький одним з перших у 1933-му підняв світову спільноту проти Голодомору 1932–1933 років, започаткував акцію зі збору допомоги для голодуючих на Наддніпрянщині. А у найтрагічніший час Голокосту, ризикуючи власним життям, митрополит урятував близько півтори сотні євреїв, здебільшого дітей.
Андрей Шептицький
29 липня 1865 року народився Андрей Шептицький, митрополит Української Греко-Католицької Церкви, видатний український церковний, культурний та громадський діяч,
Андрей Шептицький – реформатор багатьох сторін життя українського народу. В церковне богослужіння запровадив живу українську мову. Реформував богословську освіту, реорганізував духовну семінарію у Львові. Шептицький підтримував українське приватне шкільництво, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, багатьох учнів-богословів направляв на навчання до Рима, Інсбрука, Фрібурга, Відня.