Рус, Лях, Чех - (с. Колодіївка)

  • Вівторок, 07 травня 2013
  • 3697 разів

Давно-давно, як ще наша земля була вся покрита лісами густими та непрохідними, що кишіли дикими звірами, а річки повноводні вихлюпували рибу просто під ноги,  жив собі князь Добротвор. Землі мав обширні, а люду - мало. Ніхто не відав, де кінець, а де початок того великого князівства. Жили всі в мирі і злагоді, добра вистачало всім. Виростало в того князя три сини. Найстарший Рус, середущий Лях, наймолодший Чех. Ніхто не зміг боротися з тими князевичами. Втрьох вони могли принести з лісу живого ведмедя чи приволочити тура.

Зістарівся князь і кличе синів. Стоять, чекають батьківського слова. Веселі, бо не чують ніякої вини за собою. Тож гніву батьківського не буде, хіба слово мудре. А князь скінчив оглядати синів і мовив:

- Сини мої любі. Зросли ви, як дуби лісові, і силу маєте в собі велику від землі нашої. Видубили вас дощі грозові, а вибілило сонце. Чи ж готові положити живота свого за нарід свій?

Сини, як один:

- Готові!

- Чи ж можете нагодувати люд свій і оборонити, як треба, від нападників?

Сини переглянулись. Не бачили вони на свої очі ще живого ворога, хоч з оповідей дідів чули.

- Готові! – як мур.

- Я радий і ввірю у вас, сини мої. Надходить мій час останній. Смерть вже стоїть за плечима, і чую я щоночі голоси діда вашого і батька свого. Він кличе до себе. То ж заки ще при силі і змозі, хочу обділити вас. Кожен одержить, що хоче. Візьме треть  людей всіх, і поведе на землі нові та збудує своє місто. Щоб не було сварок між вами, по смерті моїй лишіть місто моє і йдіть, хто куди схоче. Любітеся, брати, бо доти вас не зборе ніхто, поки вкупі будете. З цим взяв Цар мітлу, дав синам і сказав:

- А - ну, силачі, ломіть!

Моцувалися сини, аж жили набрякли на карках, а не зломали. Розпустив тоді князь талівку і прутики розсипалися по землі. Від найменшого дотику могутніх рук вони ламались. Без слів зрозуміли сини батька. Схилили коліна перед ним:

- Русе! Ти найстарший, підеш туди, де сонце сходить до ріки великої, названої Дніпром-Славутою. Бо тече вона во славу народу нашого довгі віки.

- Ляше, ти підеш туди, де сонце спочиває, до Вісли - ріки.

- Ти, Чеше, іди аж за гори. Молодий ти єси і ноги маєш моцні та бистрі. До земель братів не лізь. Моя тобі рада: іди до Влтави - ріки благодатної. Там знайдеш все, що треба. Йдіть на землі свої, не оглядайтеся.

З тим і помер князь. А сини довго не чекали. Схоронили прах батька в землі, насипали високу могилу і рушили в три сторони.

Щасливо дійшов Рус з людьми його племені до широкого Славутича. Вибрав місце неприступне, на горі високій, і збудував місто Київ. Землю ж назвали Руською. Найстарша вона, всім дає лад. Не зачепить нікого русин, як його не зачіпають. Не шукає земель чужих, дає лад своїм.

Дійшов Лях зі своїм племенем до ріки широкої і також заклав на її берегах місто Краків. Назвали ту землю Ляською. З самого поселення почали нападати на народ ляський германці. Тому люди мусили дружно боронитися від нападників.

Наймолодший Чех довго блукав землями, і багато згинуло народу його в дорозі. Перейшли гори Карпати і, змучені всі, спинилися коло ріки Влтави. Далі ані руш. Так і поселилися там. Землю назвали Чехією.

Доки жили брати, мир панував на землі. Помагав Рус, найстарший, обом братам в обороні з ворогом. Приходили на поміч Русу, як треба було, молодші брати. Та йшли роки. Минулися князі-брати. Перед смертю знов поділили землю між діти свої. Всім не вгодиш! Почалися сварка, та недовго вона тривала. Кров слов’янська братня озивалася завжди в грудях нащадків, і вже гинули чужаки під їхніми мечами, і втікали світами. Жодна сила не розірвала єдності міцного, вічно живого слов'янського древа народів-братів.

 

                                  /Записав 1969 р. М.КРИЩУК у с. Колодіївка Підволочиського р-ну від  В. ЗАХАРКІВА, 1888 р.н./

// Неопалима купина : легенди та перекази землі Тернопільської . -  Тернопіль : Джура, 2007 

Останнє редагування Субота, 02 січня 2021 11:28

Випадкова стаття

  • Геляс Ярослав Томович
    (21.11.1916р., с. Терпилівка Підволочиського р-ну – 6.10.1992р., м. Львів) - український актор театру та кіна, режисер, художник, діяч…
    24/07/2020 - 11:лип. Read more >>
  • Плюгавка Тадей-Андрій Северинович
    (04.02.1922р., с.Нове Село, Підволочиського р-ну) – лікар, громадський діяч. Почесний член Українського лікарського товариства. Член ОУН (1942р.). Закінчив…
    25/06/2011 - 07:черв.

Контакти

  • homeПідволочиська Центральна Бібліотека
  • phone(03543) 2-10-38, 2-25-41
  • mailbiblioteka_pidvol@ukr.net
  • map вул. Шевченка, 7, м. Підволочиськ
  •          Тернопільська область, Україна 47800

Пошук