(17.07.1949р., с.Новосілка Підволочиського р-ну) – вчитель-економіст, педагог. Кандидат економічних наук, професор. Заслужений працівник освіти України (1999р.). Академік Української академії економічної кібернетики (1999р.). Член президії науково-методичної комісії з економічної освіти Міністерства освіти і науки України (від 1994р.). Член, голова Тернопільського регіонального відділення фахової ради з напрямку «Економіка і підприємництво». Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут (1972р., нині ТАНГ). Працював у народному господарстві Тернопільської області, стажувався за кордоном. Від 1975р. – в ТАНГ: асистент, старший викладач, заступник декана, декан, проректор, перший проректор. Досліджує проблеми вдосконалення бухгалтерського обліку, аналізу й контролю, брав участь у розробці галузевих стандартів вищої освіти, освітньо-професійних програм ступеневої підготовки фахівців, нормативних документів із впровадження ступеневої освіти. Автор більше 90 наукових статей, монографій, підручників і посібників.
(Winniczuk Lidia; вересень 1905, смт.Підволочиськ) – польський педагог – письменниця. Професор класичної філології Варшавського університету. Автор підручника латинської мови, книги мемуарів «Над Збручем, Стриєм, Віслою (1905-1927)».
Зиновій Береза (уже відійшов у вічність) – патріот за переконанням, вчитель за професією, який прагнув донести правду історії до сучасних і майбутніх поколінь.
Його син – Богдан Береза – член Національної спілки журналістів, педагог-філолог з класичним пієтетом до маєстату слова, який вчиться у Івана Франка дослухатися до «голосу духа» й у праці «крок за кроком» іти до вершини.
Це родина яка прагнула іскру патріотизму, любові до рідної землі, до улюбленої справи передати не тільки своїм учням, а й усім краянам, тому, майже в усі бібліотеки нашого району вони подарували свої книги це:
Береза, З. Щаснівка: історія як доля / З.Береза, - Т.: Джура, 2008.
Береза, Б. Маєстат слова / Б.Береза. – Т.: Джура, 2011.
Береза, Б. Враження: Двадцять сім бесід про українську книгу. – Т.: Джура, 2013.
У книзі Зиновія Берези «Щаснівка» (за словами кандидата історичних наук, професора М.Ханаса)
(з дому – Тейхман; 11.11.1867р., м.Чернівці – 24.08.1950р., м.Харків) – актриса. Дружина С.Яновича, мати Леся Курбаса. Закінчила гімназію в м.Коломия (нині Івано-Франківська обл.). 1885 – 1898рр. працювала у театрі товариства «Руська бесіда» в м. Львів, 1898р. – у трупі чоловіка. 1898 – 1899рр. – у Літературному театрі в м.Кам’янець-Подільський (нині Хмельницька обл.). 1893р., 1899 – 1915рр. (із перервами) проживала зі сім’єю в с.Старий Скалат (нині Підволочиського р-ну). 1915р. перебралася до сина Леся в м.Тернопіль, 1916р. разом із ним – до м.Київ; 1920 – 1921рр. грала в «Кийдрамте». Від 1926р. – в м.Харків, де працювала в театрі «Березіль». Серед драматичних ролей: Проня («За двома зайцями» М.Старицького), Явдоха («Безталанна» І.Карпенка-Карого), дрижина Лейби, Черниця («Гайдамаки» Леся Курбаса за Т.Шевченком); серед ролей у музичних виставах: Франческа («Весела вдова» К.Целлера), Фрузя («Корневільські дзвони» Р.Планкетта). 1890-і рр. гастролювала з театром у містах і містечках Тернопільщини. 1993р. в Харкові на цвинтарі відкрили пантеон сім’ї Курбаса-Чистякової (дружини Леся Курбаса), куди перенесли прах Яновичевої і жменю землі з урочища Сандормох (м.Медвеж’єгорськ, Республіка Карелія, нині РФ) – місця загибелі Леся Курбаса.