(28.04.1958р., с.Кошляки Підволочиського р-ну) – художник-вітражист, живописець. Від 1960р. проживала у м.Збараж. Навчалася в Тернопільському музичному училищі (1977р.), закінчила Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва (1981р., нині коледж декоративного і ужиткового мистецтва) та інститут прикладного і декоративного мистецтва (1989р., нині національна академія мистецтва). Працювала у м.Львів художником на ювелірній фабриці, займалася промисловою графікою в Науково-дослідному інституті. Від 1989р. – художник-монументаліст у Тернопільському відділі Художнього фонду Національної спілки художників України. Займається паяним класичним вітражем із холодним розписом вітражними фарбами. Учасниця обласних, зональних, всеукраїнських виставок виробів із гутного скла. Серед основних робіт – вітражі «Історичний мотив» (1993р., 2001р., Збаразький замок), «Христос-Спаситель» (1994р., церква у с.Білоскірка Тернопільського р-ну), «Павич» (2000р., м.Тернопіль), вітражі-портрети А.Шептицького, Й.Сліпого (2003р., церква Архістратига Михаїла у Тернополі).
(18.07.1958р., с.Качанівка Підволочиського р-ну) – художник, дизайнер. Член Національної спілки художників України (1993р.). Закінчив у м. Львів училище прикладного мистецтва (1977р., нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва) та інститут декоративно-прикладного мистецтва (1985р., нині національна академія мистецтв). 1985 – 1989рр. працював у Тернопільському філіалі об’єднання «Львівторгреклама». Від 1989р. – в Тернопільському художньо-виробничому комбінаті. Займається станками, прикладною графікою, художнім оформленням інтер’єрів. Учасник обласних, зональних, всеукраїнських, міжнародних виставок. Твори зберігаються у музеях Тернополя, Львова, Кракова (Польща) та інших міст. У 2016 році Указом Президента України Юрію Цуприку присвоєно звання "Заслужений працівник культури України".
(01.09.1935р., с. Токи, нині Підволочиського р-ну – 02.04.1988р., м. Львів) – живописець, графік, керамік. Заслужений художник УРСР (1987р.). Член Спілки художників СРСР (1970р.). Почесний диплом міжнародного конкурсу-виставки кераміки (1974р., Італія).
Закінчив Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва (1959р., нині коледж декоративного і ужиткового мистецтва), інститут прикладного і декоративного мистецтва (художня кераміка; 1956р., нині академія мистецтв), де 1965 – 1976рр. – викладач кафедри художньої кераміки. Член правління і голова секції декоративно-прикладного мистецтва Львівської організації Спілки художників України; член художньої ради Львівської керамічно-скульптурної фабрики.
(16.09.1890р., с.Голошинці Підволочиського р-ну – 13.02.1969р., м.Нью-Йорк, США) – художник. Професор (1939р.). Дійсний член Наукового товариства ім. Т.Шевченка, почесний голова Об`єднання мистців-українців в Америці (ОМУА). Брат Р.Осінчука.
Навчався в гімназії в м.Тернопіль; у м.Краків (Польща) – в Академії красних мистецтв (1910-14рр.) і на філософському факультеті Яґеллонського університету. 1918р. служив у картографічному відділі Секретаріату внутрішніх справ ЗУНР у м.Станіслав (нині Івано- Франківськ), згодом воював в УГА (чотар, від 1919р. – поручник). Від 1920р. учителював в українських гімназіях у містах Дрогобич (Львівська обл.) і Рогатин (Івано-Франківська обл.). Від 1922р. проживав у м.Львів, працював як вільний художник. Співзасновник (1931р.) Асоціації незалежних українських митців, співредактор її органу – журналу «Мистецтво». 1939-44рр. – заступник редактора, ректор Львівського художнього інституту.