Вчені (30)

(27.07.1934р., с.Жеребки Королівські, нині с. Жеребки Підволочиського р-ну) – вчений у галузі математики. Доктор технічних наук (1984р.). Закінчив Чернігівський університет (нині національний  університет. Працював учителем СШ у с. Киселиці Тутилівського р-ну Чернігівської обл. Від  1962р. – в м. Київ: молодший науковий співробітник інституту кібернетик и АН УРСР. Нині -  старший науковий співробітник інституту проблем матеріалознавства НАНУ. Автор монографій, наукових праць і відкриттів.

     Народився (08.02.1895р., м. Скалат Підволочиського р-ну – 30.04.1980р., м. Марсель, Франція) – вчений-психолог та соціолог, організатор вищої школи і науки, педагог, публіцист, громадський діяч. Доктор філософії, професор, дійсний член НТШ, Українська вільна академія наук. У дитинстві та юності жив у с. Великі Чорно кінці. Закінчив (1913р.) гімназію у м.Станіслав (нині Івано-Франківськ). Навчався в університетах міст: Львів – 1913-14рр. і 1924-26рр., Париж (Сорбона,Франція) – 1919-20рр., Краків ( Польща) – 1930-32рр..

(08.02.1895р., м. Скалат  Підволочиського р-ну – 30.04.1980р., м. Марсель, Франція) – вчений-психолог та соціолог,  організатор вищої школи і науки, педагог, публіцист, громадський діяч. Доктор філософії, професор, дійсний  член НТШ, Українська вільна  академія наук. У дитинстві та юності жив у с. Великі Чорно кінці. Закінчив (1913р.) гімназію у м.Станіслав (нині  Івано-Франківськ). Навчався  в університетах міст: Львів – 1913-14рр. і 1924-26рр., Париж (Сорбона,Франція) – 1919-20рр., Краків ( Польща) – 1930-32рр.. У Парижі -  секретар Галицько-української дипломатичної делегатури на Мировій конференції у м.Версаль (1919р.). 1926-39рр. – учитель у гімназіях і вчительських семінаріях у містах Коросно на Лемківщині, Золочів на Львівщині, Коломия на Станіславщині та Львів. У міжвоєнний час – чемпіон Польщі з тенісу. Від 1939р. – професор Львівського державного педагогічного ліцею, після вересня 1939р. – директор Львівського педагогічного інституту. Емігрував 1940р. до Польщі (м.Лодзь), відтак – до Німеччини (м.Мюнхен); працевлаштовував українських емігрантів. Співпрацював із німецьким Інститутом психологічних досліджень і психотерапії. Від 1945р. – надзвичайний професор, від 1955р. – повний професор Українського вільного університету. Від 1947р. – дійсний член Товариства сприяння українській науці (м.Мюнхен), від 1963р. – голова його наукової ради. 1951р. пересилився до Франції; тут – заступник голови НТШ в Європі, голова Західноєвропейського центру НТШ у м.Сарсель поблизу Парижа – найбільшого осередку української європейської науки. Член Міжнародної середземноморської академії в м.Палермо (Італія), заступник голови Міжнародної АН у Парижі. Співробітник французького Державного центру наукових досліджень у справах української психології. Засновник і керівник українського Психологічного інституту. 1962-63рр. – ректор Українського вільного університету, до 1980р. – керівник представництва Українського вільного університету у Франції; 1968-72рр. – проректор Українського вільного університету, 1973-79рр. – декан його філософського факультету. Автор концепції формування української психіки, понад 110 праць із цілісно-структурної психології, етнопсихології, характерології та інших напрямків, досліджень про творчість Г.Сковороди, Т.Шевченка, І.Франка та ін.; ще 264 праці – в рукописах. 1995р. перевидано працю «Основи філософії й філософських наук».

(17.05.1925р., с.Кошляки Підволочиського р-ну) - вчений, публіцист, політичний та громадський діяч. Доктор права, професор.  Міжнародна премія ім. Пилипа Орлика (1994, м.Київ). 1943 закінчив гімназію у Львові. Член  ОУН (від 1941р.), брав участь у підпіллі національно-визвольному русі. Від кінця 1944р. – в еміграції (Австрія, Німеччина, Вел. Британія, США). Студіював право у м. Мюнхен (Німеччина), міжнародні  відносини у Лондонській школі економічних та політичних наук (Вел. Британія), 1960-80рр. працював дослідником у дослідницько-видавничому об`єднанні «Пролог» у  м. Нью-Йорк (США); 1970-73рр. – секретарем, 1973-80рр. – заступник президента «Прологу». Член редакції  часописів «Сучасність» та «Український самостійник», де опублікував низку статей на національно-визвольну тематику. Також дописував до «Свободи» (м.Нью-Джерсі, США) та  ін.газет. 1983-89рр. – керівник (директор) і редактор Української служби радіо «Свобода» (м.Мюнхен). Голова Екзекутивну (виконавчого органу) ЗЧ ОУН (1954-58рр.), член Політичної ради ОУН за кордоном (1954-91рр.); чл. Президії Середовища  УГВР (1973-81рр.); заступник голови Середовища  УГВР (1981-95рр.). Від червня 1991р. – Голова ОУН за кордоном, від квітня 1995р. – голова політ. Ради Середовища Української Головної Визвольної Ради. Після 1991р. публікує статті й наукові праці у періодиці України. Викладав в Українському вільному університеті (м.Мюнхен), від 1989р.; 1996-98рр. – декан факультету права і суспільно-економічних наук); в Інституті міжнародних відносин у Києві (1992-93рр.), від 1992р. – у Львівському національному університеті. Мешкає у м.Ворвік поблизу Нью-Йорка (США). Автор книг «На новому етапі» (1965р.), «За сучасну концепцію української революції» (1970р.), «Динаміка визвольної боротьби» (1973р.), «Між двома революціями» (1974р.), «До перспективи нашої політики» (1977р.), «Яка орієнтація?» (1981р.), «Край, еміграція і міжнародні за куліси» (1982р), «На перехідному етапі – «гласність», «перебудова» і «демократизація» в Україні» (1990р.), «Вступ до міжнародних відносин» (1993р., з доповн. 1995р.), «Від насильної до мирної революції» (1996р.), «Василь Охримович: Біографічний нарис» (1999р.), «Основи міжнародних відносин» (2001р.). Переклав українською мовою книгу Б.Ворд «П’ять ідей, що рушають світом» (1962р.). Меценат ч.2 «Журавлиної книги».