Super User

Останнім часом літературна громада все більше проговорює те, про що всі здогадувалися вже давно: з літературою для підлітків у нас мало не катастрофа. І якби не перекладні видання, то старшокласникам у книгарні й бібліотеки нема чого й зазирати, хіба що зрідка. Тож легко уявити собі радість цієї громади, коли у львівському «Видавництві Старого Лева» з’явилася така довгождана й потрібна серія для підлітків — «Майже дорослі» з новинкою Сергія Гридіна «Не 1761

1761
такий», з інтригуй-анотацією та обкладинкою. Ось воно — справжня підліткова проза, подумали ми, й, затамувавши дух і приготувавшись до того, що книжка «вразить відвертістю», узялися до читання.

Гладкий, незграбний, егоїстичний, ледачкуватий і плаксивий, і водночас — начитаний, слухняний, люблячий син — таким на початку повісті постає «не такий» Потап, Денис Потапенко, головний герой повісті Сергія Гридіна, 14-річний хлопчина, поставлений автором розгрібати весь «букет» підліткових проблем. А проблем і справді немало: підліткова вагітність, «гопники», знущання вчителів і шкільна корупція, комплекси й душевні травми, дитяча жорстокість, розлучення батьків, справжня чоловіча дружба й нарешті — перші поцілунки й перше кохання. Можливо, цього всього й справді забагато для невеликої повістини, як слушно завважила одна з перших рецензенток «Не такого» Наталя Марченко, тим паче, що більшості з цих проблем автор устиг лише побіжно торкнутися, аж ніяк не розкрити. Скажімо, з тем, які «вражають відвертістю»: про вагітну восьмикласницю у книжці згадано аж двічі — про те, що вона гуляща й цілком логічно «залетіла», і про те, що її мати всиновила онука й вони всі разом кудись переїхали. Ані згадки про те, чому ця дівчинка так рано розпочала статеве життя, ані про те, як вона пережила свою ганьбу (а вона це в свої майже п’ятнадцять, безперечно, переживала як ганьбу) — підлітки, читачі Гридіна, не дізнаються. Як і про те, чому батьки Потапа розійшлися.

             Історія бібліотеки Підволочиська бере свій початок ще з бібліотек «Просвіти» початку ХХ століття.

Підволочиськ – колишнє прикордонне містечко, розміщене на правому березі річки Збруч. На початку ХХ століття у місті була москвофільна читальня М.Качковського. На той час духовні потреби парафіян здійснював о.Ізидор Свистун, який був москвофілом і тому товариство «Просвіта» тут створено значно пізніше, ніж розпочалось у Галичині.

Лише з приходом о.Михайла Патрила в 1927 році в Підволочиську було створено філію товариства «Просвіта» і першим його головою був Андрій Федорович.

Українська громада містечка викупляє у багатого єврея Копки старий млин, розбирають його і будують Народний Дім.

У 1928 р. Народний Дім посвячують отці Ізидор Свиступ, Михайло Патрило, О.Куниця. Очолює посвяту о.Іван Бучко зі Львова, який був послом від українців у Польському сеймі.

В 1928 році при Народному Домі відкриває свою роботу читальня. Першим бібліотекарем була – Марія Коцюбинська. А першими фундаторами читальні стають батько і син Навроцькі Олександр і Денис. Денис Навроцький був на той час радним міста і членом його управи. Мав загальну довіру і пошану всіх мешканців міста (в якому на той час проживало – 85% євреїв, лише – 15% українці і поляки). При допомозі бібліотеки у читальні створено гуртки – любителів книжки та гурток шахістів, працювало молодіжне об`єднання «Молода Просвіта». Молодь залучалась до участі щорічного святкування днів народження Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, різних історичних дат.

Сам Іван Франко побував у читальні Народного Дому, де відбувся вечір, присв`ячений 40-річчю літературної і громадської діяльності. Поет читав тоді свою поему «Мойсей».

З приходом радянської влади робота читальні була припинена.

В 1940 році був утворений Підволочиський район. Розгорнули роботу районні і селищні установи і організації. Був створений районний відділ культури. У воєнний період його робота була припинена.

У жовтні 1944 року Підволочиський відділ народної освіти організовує районну бібліотеку і з 23 листопада 1944 року бібліотека розпочинає свою роботу. Завідуючою Підволочиською районною бібліотекою призначають Губай Олену Семенівну, а бібліотекарем Йориш Цесю Йосипівну.

Отже, цей день вважається днем заснування Підволочиської районної бібліотеки. Згодом бібліотека переходить до районного відділу культури.

Розміщується бібліотека у одній кімнатці в приміщенні теперішнього кінотеатру. Перші книжки для бібліотеки були зібрані за рахунок пожертвування громадян містечка. Згодом фонд поповняється книгами з посилок із східних областей України, із Тернопільського бібліотечного колектора, книжкових магазинів.

У 1946 році книжковий фонд бібліотеки уже становив – 4250 прим.книг. Була організована і перша періодика.

Згодом бібліотеку переносять в пристосоване приміщення при музичній школі, де для бібліотеки виділяють чотири кімнати.

10 червня 1946 року районний відділ культури засновує дитячу бібліотеку. Отже дві кімнати у районній бібліотеці віддають на дитячу бібліотеку.

З ростом населення, розвитком промислового виробництва в районні, зросли нові потреби і вимоги в матеріально-технічній базі бібліотек.

У 1960 році районну бібліотеку очолює Макарова Лідія Іванівна, молодий спеціаліст із Київщини, яка була направлена після закінчення Біло-Церківського бібліотечного технікуму у Підволочиськ на роботу. В цьому ж році бібліотеку переносять у нове приміщення по вул. Леніна і займає п`ять великих просторих, світлих кімнат. Дитяча бібліотека залишається в приміщенні при музичній школі.

Розширюється штат районної бібліотеки, створюються нові відділи, абонемент, читальний зал.

У 1960 році районна бібліотека нараховувала уже 1600 читачів. Книжковий фонд становив понад 20 тисяч примірників книг. До послуг читачів у читальному залі було передплачено 100 назв газет і журналів. Вся робота в бібліотеці не обмежується лише книговидачею, а проводять серед читачів культурно-масову роботу.

На початку 70-х років штат районної бібліотеки вже становить 5 чоловік: зав.бібліотекою – Бакановська В.І., методист – Вересюк М.М., бібліотекар – Перла О.П., зав. читальним залом – Тлуста Г.П., зав. абонементом – Ларіонова І.В.

В 1974 році – директором бібліотеки стає Писик Марія Михайлівна.

1975 рік – рік підготовки до централізації. Масовий пероблік книжкового фонду.

1976 рік – рік централізації. Створення єдиного книжкового фонду та єдиного алфавітного каталога.

З року в рік збільшується книжковий фонд бібліотеки, відкриваються нові відділи:

- методично-бібліографічний відділ;

- відділ обробки та комплектування книжкового фонду;

- відділ організації і використання єдиного книжкового фонду.

Приміщення, яке займає районна бібліотека на той час не відповідає вимогам часу, потребує розширення.

У листопаді 1979 року виконком Підволочиської селищної ради виділяє під Центральну районну бібліотеку окреме приміщення старого побуткомбінату, яке потребує капітального ремонту, реконструкції і добудови. Протягом двох років ведуться будівельні роботи, добудовується приміщення яке призначається для дитячої бібліотеки. І в 1982 році центральна районна бібліотека та центральна дитяча бібліотека переходять у прекрасне відреконструйоване приміщення по вулиці Шевченка, 7.

             З травня 1986 року по серпень 1992 року директором ЦБС призначено Ларіонову Ірину Володимирівну.

             Після проголошення Незалежності України бібліотеки поміняли напрям своєї роботи. Пріоритетними стали краєзнавчі та народознавчі напрями діяльності.

             З вересня 1992року по серпень 2001 року директором ЦБС знову працювала Писик Марія Михайлівна.

             З вересня 2001року по травень 2007 року директор ЦБС Пліс Мирослава Андріївна.

             З червня 2007 року по сьогоднішній день директор ЦБС Жолубак Людмила Антонівна.

Для бібліотеки настає час піднесення та процвітання. У читальному залі для дорослих гостинно відкриває двері на свої засідання музично-літературна вітальня «Елегія». У дитячій бібліотеці починає працювати дитячий ляльковий театр «Лялька і книга».

Кожний відділ займає окремі просторі кімнати.

Історія Підволочиської центральної районної бібліотеки тісно пов`язана з розвитком самої держави. Економічні негаразди середини 90-х років відбилися і на роботі нашої бібліотеки. Працівники переводяться на 0,75 та 0,5 ставки, пройшло скоротчення штату, погіршується матеріально-технічна база бібліотеки, набагато зменшується поповнення книжкового фонду. Лише бібліотекарі за покликанням, люди з великої літери змогли вижити і працювати на повному ентузіазмі.

2002 рік став поштовхом для покрашення матеріально-технічної бази бібліотеки. Бібліотекарі центральної бібліотеки переведено на повні ставки, збільшується поповнення книжкових фондів україномовними книгами, новими довідковими виданнями.

На сьогодні бібліотека старається жити і стає центром духовного і культурного відпочинку жителів селища, «стає аптекою людських душ».

Випадкова стаття

  • Гуцайлюк Зіновій Володимирович
    (06.01.1950р., с. Супранівка Підволочиського р-ну) вчений-економіст. Доктор економічних наук, професор. Дійсний член Академії економічних наук України. Закінчив Тернопільський…
    23/06/2011 - 06:черв.
  • Малюца-Пальчинецький Степан Іванович
    (12.02.1915р., с.Пальчинці Підволочиського р-ну – 11.04.1991р., м.Клівден, США) – музикант-бандурист, громадський діяч. Народився 19 лютого (охрещений 25 лютого)1915…
    11/05/2011 - 12:трав. Read more >>

Контакти

  • homeПідволочиська ЦБС
  • phone(03543) 2-10-38, 2-25-41
  • mailbiblioteka_pidvol@ukr.net
  • map вул. Шевченка, 7, м. Підволочиськ
  •           Тернопільська область, Україна 47800

Пошук