Super User

Роман Галини Вдовиченко «Пів’яблука» в мережі уже встигли «охрестити» українським аналогом відомого серіалу «Секс і місто», і це, безперечно, підігріло інтерес публіки до чергової коронованої книжки. Я не стала винятком, одразу захотіла її прочитати! Бо, як на мене, культовий для багатьох жінок різного віку, соціального статусу, професій і т.д. серіал таки вартий наслідування (Метикуваті сусіди вже давно «склепали» свою версію у вигляді кіномила «Бальзаківський вік, або всі мужики сво…»). І хоча роман «Пів’яблука» не переміг у конкурсі «Коронація слова», він так сподобався директорові видавництва «Нора-друк», що все-таки був відзначений оргкомітетом у номінації «Приз видавничих симпатій» (запроваджено вперше) та увійшов до серії «Популярні книжки».

Мушу визнати, почала читання із деяким упередженням. От не вірилось мені, що українська книжка а ля «Секс і місто» може бути такою ж відвертою, розкутою і, не побоюсь цього слова, сексуальною. Полюбляю я гумор на грані фолу, коли ще не вульгарно, але вже дууже пікантно. У своїх здогадах я не помилилась, межі пристойності в романі не порушено. Та попри те, що «Пів’яблука» це більше місто, ніж секс, я знайшла чимало схожого із легендарним серіалом. Героїнь, як і на екрані – четверо, всі як одна сформовані особистості, артистичні, захоплені роботою, модою, майже не мають комплексів і жодних матеріальних проблем, кайфують від автентики (це зараз модно) і аромату кави (куди ж без цього у Львові), ну такі суперсучасні сорокап’ятирічні леді львівського розливу.

Виходить друком нова книжка Тараса Прохаська з не зовсім звичною назвою «ботакЄ». Сьогодні вже призначено її першу презентацію в Івано-Франківську.

Видавництво «Лілея-НВ» повідомляє, що до книги ввійдуть нові твори Прохаська, а також деякі з найкращих попередніх текстів. Крім того, видавці обіцяють різдвяний колорит нової книги та попереджають, що вона вийшла обмеженим накладом. Частина коштів від продажу «ботакЄ» має піти на благодійність, до дитячого притулку «Містечко Святого Миколая», що під Івано-Франківськом.

Ось як анонсує книгу сам Тарас Прохасько: «У ботаніці мене завжди приваблювала передовсім флористика. Флористика займається описом того, які рослини живуть у певному місці. Описує таким чином різноманітність форм життя у різноманітності місцевостей. Вона не цікавиться ні внутрішньою будовою організму, ні тонкими хімічними процесами. Вона навіть не надто дошукується причин різноманітності. «Ботакє» — кажуть у наших горах. Бо так є. Тексти, зібрані в цій книжці, дещо нагадують принципи флористики. В них не варто шукати якихось концепцій, висновків чи пояснень.