Невідоме про Шевченка

Трохи згодом родичі поета, які мали успадкувати описане майно, доручили близькому другу Шевченка Михайлові Лазаревському прийняти його під власну відповідальність. В описі було зареєстровано лише 49 малюнків та офортів! Частина спадщини Шевченка залишалася в петербурзькій оселі Михайла Лазаревського, де проживав Шевченко у 1858 році.
Родичі Шевченка погодилися одержати спадщину в грошовому еквіваленті, для чого було організовано кілька аукціонів. Проте українська громада петербурга і російські друзі поета «домовилися зі своїх рук нічого не випускати. Внаслідок чого скупникам, які зібралися, не дісталось нічого», - писав художник Лев Жемчужников, який був знайомий з Шевченком. Гроші ж довелося збирати за підписними листами, що дало змогу розрахуватися з родичами. Це стало початком створення невеличкої, але надзвичайно цінної частини майбутньої музейної колекції. Друзі зібрали кошти (200 рублів) щоб викупити у родичів особисту бібліотеку Кобзаря.
Ішли роки… і спадкоємці зберігачів спадщини Шевченка почали її розпродувати. Першим серед зберачів творів Тараса Шевченка став український поміщик і меценат Григорій Степанович Тарнавський, який перетворив свій маєток в селі Качанівці (Чернігівщина) на відомий культурний осередок. Завдяки подвижництву уже спадкоємця Г. С. Тарнавського – Василя Васильовича Тарнавського(молодшого), було створено Музей української спадщини, в якому знайшли місце 785 експонатів Тараса Шевченка.
Лише 24 квітня 1949 року в Україні було відкрито Державний музей Тараса Шевченка, а в 2001 році він отримав статус національного. Колекція Тарнавського зайняла своє місце у музеї. На сьогоднішній час колекція музею нараховує більше 30 000 експонатів.
У книзі-альбомі «Національний музей Тараса Шевченка» ви дізнаєтесь історію створення музею та переглянете частину колекції творів Тараса Григоровича Шевченка.