-За свою діяльність відбував заслання в Алтайському краї. Там став одним із лідерів табірного руху опору.
-Начальство табору вважало Світличного одним із найнебезпечніших політичних в’язнів, особливо з огляду на його невичерпну здатність вигадувати способи передачі інформації про табір.
-У таборах тримав голодівки – одна з них тривала 56 діб. За цей час схуд з 70 до 44 кг.
-Першокласний перекладач. Перекладав Беранже, Лафонтена, Бодлера, Верлена, інших авторів з польської, турецької, сербської. Його поетичну інтерпретацію поезій Беранже зараховують до вершин перекладацької майстерності.
-Поезія для Івана Світличного стала духовним прихистком, рятунком і самоствердженням. Чи не найсильнішою в поетичному доробку Світличного є написана в таборі поема «Курбас».
-Був членом міжнародного ПЕН-клубу з 1978 року, членом Спілки письменників України з 1990. У 1989 йому присуджено премію імені Василя Стуса, у 1994 році він став лауреатом премії імені Тараса Шевченка (посмертно).